Гіпноз і самогіпноз були відомі людям ще в давнину, про що свідчать знайдені в Єгипті перші згадки в папірусах з фіванських гробниць, Еберса (1700 до н. е.) і з Кахун (1900 до н. е.). У той час жерці храмів широко використовували методики наведення лікувального сну. А для того, щоб ввести себе в стан трансу, жерці користувалися самогіпнозом.
З історії застосування гіпнозу
Хворі проходили містичні (а частіше гіпнотичні) процедури у IV ст. до н.е. у храмах Стародавньої Греції, яких на той час було понад 300. Техніки самогіпнозу, що ґрунтуються на музиці та ритмічних рухах, використовуються і досі шаманами північних народів.
Найширше самогіпноз розвивався в культурі Індії, адже цінними відомостями та напрацюваннями в галузі самогіпнозу індійські факіри, браміни та йоги мали ще багато тисячоліть тому. Більшість феноменів, які демонструють йоги, пояснюються саме самогіпнозом і глибоким трансом.
Основоположником наукового дослідження самогіпнозу та гіпнозу в Росії є найвідоміший лікар-психоневролог В.М. Бехтерєв. Саме він став ініціатором визнання гіпнозу терапевтичним методом наприкінці ХІХ століття, і навіть зробив його наукове обгрунтування.
Одним з найпоширеніших методів самонавіювання у 20-ті роки стала система Еміля Куе, французького аптекаря, яку він назвав «школа самовладання шляхом свідомого самонавіювання». За допомогою своєї системи Куе допомагав різним пацієнтам, у тому числі, хворим з органічними хворобами. Пацієнту щодня пропонувалося пошепки або подумки 20-30 разів вимовляти фрази самовнушення, лежачи або сидячи в комфортній позі, наприклад «мені стає краще і краще ... мій слух (або зір) покращується. Щодня рекомендувалося проводити подібні сеанси до 5 разів на день, тривалістю кілька хвилин, найкраще перед сном у розслабленому та спокійному стані. Повний курс лікування тривав від кількох місяців до року.
Всесвітньо визнану монографію під назвою «Аутогенне тренування – зосереджене розслаблення» опублікував 1932 року невропатолог із Німеччини, І.Г. Шульц. Аутогенне тренування, як і йога, має нижчий і вищий щабель. Аутотренінг починають із того, що людину вчать розслабленню м'язів, аж до появи почуття тяжкості. Наступний крок - навчання опановувати власну серцево-судинну систему, при цьому досягається здатність викликати почуття холоду або тепла, змінюючи тепловіддачу і кровотік. Після цього – навчання впливу на кістково-суглобову та вегетативну нервову систему. Вища щабель – здатність викликати особливий стан трансу. З метою профілактики та лікування різних хвороб аутогенне тренування застосовується до сьогодні.
У популяризацію та вивчення самогіпнозу та гіпнозу зробив неоціненний внесок Мілтон Еріксон (1901-1980), який був американським психотерапевтом. Цей дослідник кардинально змінив уявлення як про сам гіпноз, так і про методи роботи з ним. Запропонований ним метод зберіг свою назву як Еріксонівський гіпноз.
Самогіпноз: принцип роботи самогіпнозу
Нічні навіювання, нічний гіпноз
Чотири сторінки історії гіпнозу
Регресивний гіпноз - можливості та підводні камені методу
